COCAIN Эквадор Слободской

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Оу, привет, оленьки! Давайте сегодня поговорим об одном интересном приключении, которое случилось со мной прошлой ночью. Вы только представьте, как я смог закладки достать!

В общем, дело было так. Я уже давно чешу язык, чтобы взять товар на точке. Знаете, надо понимать, что я отличаюсь своим особым вкусом, когда дело доходит до выбора наркотиков. Но на этот раз я решил взять номер 1, ведь хотелось чпокнуться по-настоящему круто.

Я отлаживаюсь в ближайшую грязноватую переулочку, где, по слухам, воняет маджоном и амфой. Знаете, в моей голове уже картинки прочертились - как я улыбаюсь, достаю штрихы и радостно нюхаю. "Товар есть, брат?" - шепчет голос, который меня оборачивает. Я поднял глаза и увидел какого-то шрека, только вместо зеленой кожи он был действительно изжелтел. Очки на нем были темные, что даже солнечные лучи не пролезли бы сквозь. "Да, есть. Хочешь чуть-чуть? Но только по акции. Полцены для тебя, брат!" - отвечаю я, чувствуя, что мои нервы волнуются. "Полцены? Серьезно? Ребенок, ты уверен, что ты понимаешь, что ты продаете?" - спрашивает меня шрек, одновременно снижая свои очки и осматривая мои закладки.

"Ну да, конечно! Я не первый раз то делаю!" - решительно отвечаю я, пытаясь удержать желание герика у себя в руках.

Мы быстро меняемся деньгами, и я, чувствуя прилив адреналина, решаю причинить себе жестокию боль положительного опыта. Я решаю чпокнуться, так что держитесь! "Меня зовут Маджон. Ты понимаешь, что твое заставляет меня скрывать лицо?" - заинтересованно спрашивает Шрек, раскидывая свои пальцы на столетию. "Ну и что? Я же не знаю тебя, не можешь же ты быть полицейским?" - осмелеваю я отвечать смелым шагом. "Ты уверен в этом? Давай я бросаю кости, а если они выпадут на номер шесть - я тебя арестую!" - почти с уверенностью говорит мне Маджон. Но я не боюсь ни маджона, ни его костей.

И тут я решаю сыграть в эту игру, откидывая все свои опасения. Кости выпадают...ах, ах, как же я рад, что номер шесть лишь фигурирует в плохих комедиях! Меня покинула цельность, и я приступаю к делу. "Чувак, какой хороший герик у тебя! Он просто рвется наружу, чтоб мне снова его попробовать!" - я весь в восторге от адреналина в своей крови, так что даже не замечаю, как время летит. "Правда? А у меня вот что есть!" - Маджон, резко меняет мои мысли, доставая свою амфу из кармана. Я вижу себя, уже среди других маджонщиков, которые чпокнутся по полной программе. В общем, картину вы уже догадываетесь. Мы продолжаем от нее получать свой наслаждение. Чередуя герик и амфу, мы не замечаем, что время пролетает мимо нас. В один момент я оказываюсь в туалете, сидя верхом на унитазе.

Тут несчастный Шрек не смог сдержаться и сказал мне: "Ну ты дает, парень! Смотри, чтоб ты не свалился туда вместе с унитазом!" - и я уже слышу, как смех Маджона отражается в огромном зеркале туалета. "Не, не, все нормально! Я просто решил чпокнуться в таком экстравагантном положении!" - я никогда не ощущал себя таким настоящим клоуном, как сейчас. И вот так, оленьки, я вам рассказываю о моем незабываемом приключении, когда я купил кокаин, а потом уснул в туалете, сидя на унитазе.